Як позбутися пороху із драконових кісток і втекти з Вершини Тиші

Відгук на Айхо, або Подорож до початку та Порох із драконових кісток

Виявляється, підліткове фентезі мені подобається значно більше, ніж «доросле». Звичайно, в дорослому навряд будуть штуки на кшталт «сьогодні не підемо в страхітливий ліс, бо в школі сім уроків», але що поробиш ;) Тому сьогодні – вуху! – розповідь про два українські фентезійні романи.

«Айхо» Оршулі Фариняк

Герой роману Оршулі Фариняк — хлопчик на ім’я Айхо, який живе з дідусем-знахарем у лісі. Одного разу їм доводиться поспіхом покинути домівку, обставини розлучають Айхо з дідом, і для малого настають непрості часи: на шляху йому трапляються работорговці, не надто приязні воїни Шаку, фанатики-жерці та інші цікаві люди.

Обкладинка Айхо, або Подорож до початку

Що сподобалося: ніхто нікуди не поспішає. Якщо треба залишитися на тиждень-другий, щоб оклигати — значить треба. Взагалі, у книзі чимало подій, тому вона значно більше схожа на роман, аніж «Порох», який скоріше скидається на повість. У світі Айхо багато різноманітних створінь зі своїми унікальними назвами (свисти, радики, харони та інші). А ось і карта самого світу:

Карта з Айхо, або Подорож до початку

Головний персонаж змінюється протягом твору, набуває впевненості в собі, проте в чомусь так і залишається наївним чотирнадцятирічним хлопчаком. Із жіночих персонажів наявні: розбещена донька пірата, хоробра принцеса Зайра (однозначний плюс, але її там мало), Мая (у неї Айхо закохується з першого погляду) і старенька Есха. Остання мені сподобалася найбільше:

З темного бурхливого плеса води стирчало потворне гігантське щупальце небаченої істоти. Воно цупко обвило худеньке тіло старої і, здіймаючи темні неспокійні хвилі, потягнуло під воду. Нестримний жах жбурнув мене не землю. […] Та раптом, так само несподівано, як і зникла, з-під води виринула ціла і неушкоджена бабця, тільки трохи захекана.

– Чого дивишся, малий, допоможи вибратись! – крикнула вона.

Недовго думаючи, я кинувся на допомогу. Коли ми ступили на сушу, у воді з’явилося величезне щупальце, що безживно плавало на поверхні. Рука дивакуватої старої міцно стискала шаблю.

Що не сподобалося: під кінець роману аж надто багато подій відбуваються одночасно. Є в цій історії кілька дуже передбачуваних штук, але, на щастя, є і зовсім неочікувані, як от Вершина Тиші, де ми знайомимося з Есхою. А ще вгадайте, на мові яких істот вміє говорити Айхо :)

Взагалі, роман читається як казка: місцями  трапляються повчально-наставницькі моменти, на кшталт того, що не треба давати своїй темній стороні перемогти. А ще ми дізнаємося про те, що Айхо потенційний обраний. Дорослих це скоріше відлякає, але меншим читачам навряд завадить отримати насолоду від читання.

«Порох із драконових кісток» Володимира Арєнєва

Якщо «Айхо» читається як казка, то «Порох із драконових кісток» дуже реалістичний. Тут є люди, які їздять на не завжди законні заробітки, переживання щодо того, де взяти гроші на навчання у вузі, походи усією школою в поліклініку, збирання макулатури і таке інше. І була б це чергова історія про який-небудь 11-клас, якби не кістки драконів. Кістки все змінюють. Вони – це така собі універсальна отрута (а в малих дозах самі розумієте що).

Обкладинка Порох із драконових кісток

Але їх треба вміти викопувати і знешкоджувати. І так сталося, що Марта вміє. Дівчині потрібні гроші на навчання, бо живе вона з мачухою у невеликому місті; її мати померла, а батько поїхав на заробітки. В такому короткому переказі історія виглядає не дуже переконливо, але під час читання роману сумнівів практично не виникає – якщо вмієш знешкоджувати токсичні кістки, гріх таким талантом нехтувати, хай навіть порох із них потім і купують не дуже симпатичні люди.

Що сподобалося: читається легко. Марта цілеспрямована, смілива і викликає симпатію. Світ оригінальний (хоч і не цілковито пояснений). А ще ось цікавий факт: ви помітили, що в книгах розмови по мобільному часто або відсутні зовсім, або описані якось недолуго? У цьому романі з цим проблем немає: герої-підлітки і по телефону говорять не як роботи, і Інтернетом користуються.

Що не сподобалося: З одного боку, автору справді вдається створити атмосферу напруження не лише пов’язану з подіями, що відбуваються безпосередньо у світі персонажів (зрада мачухи, ризик викриття схованки з кістками), а й з подіями в масштабах країни:

«[] Ясна річ, не йдеться про тотальну заборону мандрівок, але за нинішніх неспокійних, хвороботворних часів…» «Адже зараз осінь! – згадувала ведуча. – Восени організм надто ослаблений! Та й узагалі, це не в дусі наших традицій – мандрувати!»

Вся ця нісенітниця добряче дратувала і відволікала Марту. Немов запах підгнилих овочів: наче й несильний іще, а відчувається, дістає.

З іншого боку,  чимало елементів світу, зображених автором, не пояснюється — хто такі песиголовці? Чому багато років тому дракони падали з неба? І таке інше.

Окрім Марти та пари стереотипно суворих вчительок у романі присутні Ельза (мачуха Марти) та Ніка (подруга героїні). Є ще Аделаїда, яка потрапила в Ортинськ (місто, в якому розгортаються події роману) з минулого, але її функція зводиться суто до задавання здивованих питань вчителям, адже в її часи все було інакше.

Порох із драконових кісток ілюстрація

Мачуха не надто ладнає з Мартою та ще й зраджує батькові, але зрештою виявляється не такою вже й лихою. Вона нервується, переживає, часом свариться з Мартою, інколи веде себе підозріло, але виглядає цілком «живою», хай і несимпатичною. А от Ніка закохується в молодого вчителя, пише романтичні вірші (виставляючи себе на посміховисько, як вважає головна героїня) і… все. Якось нечесно, що з усіх жінок хочеться бути схожою лише на Марту. Та й час вона проводить лише в компанії хлопців, які теж захоплені темою драконових кісток.

На відміну від «Айхо», де трапляються однозначно виховні моменти, тут підхід скоріше «не маленькі, самі здогадаєтеся». Загалом, сподобалося.

Advertisements

5 thoughts on “Як позбутися пороху із драконових кісток і втекти з Вершини Тиші

  1. у підліткового фентезі для мене є одна проблема: інколи хочеться почитати про дорослих людей із непубертатними (зокрема) романтичними траблами. от тільки бува беруся за офіційно доросле і oh wait…

    дякую за розповідь, придивлялася до обох книжок (але до повісті Арєнєва з більшою цікавістю)

    Like

    1. Згодна, з цим біда )

      На Арсеналі я буду 23-24, деталі напишу поштою в кінці тижня. Сподіваюсь, що вийде зустрітись.

      Можу якраз “Кістки” дати почитати на будь-який термін – все одно вони у мене лежать, нехай трохи помандрують )

      Like

      1. о, було б круто ) я також повертаюся до Києва лише 22-го, тож на 23-тє припадають ключові плани )

        Like

    1. Так, книжок зараз багацько, ще й нові постійно з’являються, тож доводиться планувати :) Ну, і ще під настрій часом щось підбирати.

      Liked by 1 person

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s