Поради від книжкових блогерів

Книгарня Є

22 червня я побувала на зустрічі книжкових блогерів у «Книгарні “Є”» в Києві. Організаторам вдалося охопити відразу три формати: текстові, фото- та відеоблоги. Учасники розповіли про концепції своїх проектів і дали кілька слушних порад, які стануть у нагоді тим, хто веде власний книжковий блог або задумується над його створенням.

Етажерка

Блог «Етажерка» починався просто як ресурс, де можна фіксувати свої враження від прочитаного, але згодом Ксенія Кисіль, автор блогу, вирішила трохи змінити формат і писати про хороші книги, які хочеться порадити до читання іншим. В Україні літературу часто вважають чимось надто «високим» і люди просто бояться взятися за книжку, тому «Етажерка» намагається зацікавити людей, які взагалі не читають (широка аудиторія). Отже, порада перша: у блога повинна бути концепція (і ви повинні знати, для кого пишете).

За словами Ксенії, блог дає його автору можливість спілкуватися з однодумцями. Звідси випливає думка, що коментарі наше все. Люди дуже звикли до мовчазного лайкання у соцмережах, тож якщо вони прийшли у ваш блог і написали у коментарях — це без перебільшення круто. Тому не соромтеся спілкуватися з читачами у коментарях. У випадку Ксені ведення блогу також допомогло їй знайти нову роботу — зараз вона працює редактором блогу інтернет-книгарні Yakaboo.

Ксеня також згадувала про зарубіжних книжкових блогерів, серед яких зустрічаються люди абсолютно різних професій, і я відразу подумала про ще один нюанс: Review Policy. У нас такого немає, тож навіть не знаю як краще перекласти :) Думаю «Політика оглядів» буде не торт, тому пропоную щось на кшталт «Видавництва! Я оглядаю книжки». Суть в тому, що за кордоном популярні книжкові блогери можуть отримувати книжки на огляд від видавництв (або ж інколи й авторів). Щоб уникнути непорозумінь, в окремому розділі вони відразу пишуть свої побажання, як от: «Я оглядаю лише сучасний та історичний худліт», «Не приймаю на огляд книжки для дорослих, які не підходять для підліткової аудиторії» або ж навіть «Я не приймаю книжки на огляд. Мені подобається спонтанне читання».

Напевно, якщо щомісяця ваш блог отримує понад 1000 переглядів, то такий розділ варто створити, адже інколи справді досить лише натякнути (або й самому постукати у двері). Просто слід розуміти, що книга на огляд — це не лише приємний бонус вам, а й відповідальність, тому подумайте, чи зможете виконати свою частину зобов’язань.

Vaenn

Як і багато в кого, блог Ксенії Сокульської почався з ЖЖ. Коли в якийсь момент писати про життя і політику стало нецікаво, вона переїхала на WordPress і зосередилась на книжках (але у її блозі Vaenn серіальна тематика теж добре представлена). Ксенії блог допомагає структурувати власне читання. Враховуючи, за скількох українців вона читає (середньостатистичний українець — 4,3 книги на рік, Ксеня — 193 книжки у 2015 році ), то без блогу і Goodreads тут не обійтись :)

Vaenn на зустрічі блогерів у Книгарні Є

У презентації Ксені була цікава німецька та британська статистика, згідно якої жінки читають більше чоловіків і отримують більше задоволення від читання. І жінки, безперечно, пишуть не лише любовні романи, але і фантастику та фентезі (якщо ви раптом сумнівалися). Однак, про це мало говорять. Більше того, існує наступний парадокс: якщо у журналі чи на полиці кількість творів, написаних жінками і чоловіками буде однаковою, усім здаватиметься, що жіночі твори домінують, адже усі звикли, що жінки залишаються непомітними.

Ксеню засмучує те, що про безліч чудових книжок , написаних жінками, люди просто не дізнаються, адже про них мало говорять і мало пишуть. Тому вона власним прикладом намагається це змінити.

Літогляди Сущука

Максим Сущук почав вести свій YouTube-канал про книжки, щоб мотивувати себе (та інших) читати, адже він планує стати письменником, а без читання тут не обійтись. Його думка наступна: книжці як продукту доводиться конкурувати з іншими, набагато доступнішими і привабливішими способами проведення часу. Тому книжковий блогер повинен захопити увагу користувачів, які звикли до швидкого споживання інформації. Для себе цю проблему Максим вирішує так:

  • По-перше, він відразу обрав формат відео, який значно ефективніше захоплює увагу (та й YouTube зараз як ніколи популярний).
  • По-друге, Максим не перестає експериментувати: ставить гіпотези щодо смаків аудиторії, втілює їх у відео, а тоді аналізує, як застосування тих чи інших підходів вплинули на його популярність.

Літогляди Сущука на зустрічі блогерів у Книгарні Є

Вигоду від букблогінгу Максим вбачає у накопиченні соціального капіталу, отриманні уваги людей і усіляких приємних бонусах, з цим пов’язаних. Наприклад, цього року його запросили взяти участь в оцінці робіт, що надійшли на конкурс «Коронація слова».

Подземное киевское чтение

Напевно, це характерно для кожного великого міста, але коли десь у 2008 році я вперше побувала у Києві, то мене вразила кількість людей, які читають у метро. Настя Бондаренко їх фотографує і ділиться світлинами на своїй сторінці «Подземное киевское чтение» у Facebook.  При цьому не має значення, читає людина з паперової чи електронної книги або навіть з телефону. Авторка говорить, що їй просто цікаво дізнаватися, що саме люди читають. Фотографує на айфон, інколи питає дозволу у своїх героїв, а інколи — ні. Коли не вдається побачити назву книги, шукає її потім за цитатою.

Фото Подземное киевское чтение

Перш, ніж розпочати власний проект, Настя спостерігала за подібними починаннями з інших країн, наприклад Underground Public Library і Hot Dudes Reading. Інколи їй здавалося, що у них надто класні фото, і у неї ні за що не вийде зробити так само круто, але виявилося, що головне почати. Тому головна порада від Насті: краще робити щось, а не страждати, що не можеш зробити ідеально. Її проект — нагадування про те, що в метро читають не лише «Вєсті» і Донцову.

What are you reading?

У Каті Толокольнікової ідея блогу виникла в саме такому вигляді, у якому і втілилася. Вона підходить до незнайомих людей, які читають, задає їм кілька питань про читацькі звички, і фотографує на дзеркальний фотоапарат. Дехто відмовляється стати героєм публікації, хтось говорить всього кілька слів, а хтось розповідає багато. Як бачимо, навіть чимось схожі ідеї можна реалізувати по-різному, як це зробили Настя і Катя, тому не слід боятися, що хтось вже веде блог на ту ж тему, що й ви. Адже це ваш потенційний перший читач і цікавий співрозмовник!

What are you reading на зустрічі блогерів у Книгарні Є

Катя почала блог, коли була у поїздці за кордоном, то ж її перші герої — це іноземці. Але в першу чергу її цікавить, що читають українці. Цікаво, що спочатку Катя обирала між просто сторінкою у соцмережі і «справжнім» блогом, але вирішила на користь останнього. Сама я обома руками за блог на окремій платформі. Але для когось сторінка у ФБ, ВК чи Instagram може бути кращим рішенням, просто тому, що значно скорочує час між ідеєю та втіленням, і не видається чимось аж надто непідйомним.

Проект з популяризації літератури

Останньою про свій проект розповідала Тетяна Кисельчук. Цей проект – інструкція для видавців із просування своєї продукції серед населення. Більше про нього можна почитати на ресурсі Artmisto. Проект передбачає взаємодію видавництв з:

  • лідерами думок
  • фестивалями
  • лекторіями
  • фондами допомоги
  • ресторанами

Головне, що я винесла з розповіді Тетяни: видавці бояться просувати свій же продукт і уникають простих та ефективних методів просто тому, що вони здаються їм надто приземленими. Схоже, що в Україні ця проблема присутня у більшості сфер — на AIN якось те ж саме писали про IT. Для блогерів це теж актуально: ніхто не дасть вам щось на огляд і нікуди не запросить, якщо про вас не знають. Наявність хоча б сторінки у Facebook все ще є мірилом популярності блогу і способом познайомити зі своїм проектом більшу кількість людей. Тому слід використовувати цю можливість і відкрити представництво свого блогу у тій соцмережі, яка відповідає формату вашого проекту (наприклад, для фотоблогів якнайкраще підійде Instagram).

Проект з популяризації літератури від Artmisto

Чи писати про погані книжки

За браком часу частина з питаннями і відповідями була короткою. Зокрема, запитували про те, чи слід писати про погані книжки. Тут думки розділились. «Етажерка» — це блог про хороші книги, тому розповіді про твори, які не хочеться читати, просто не підпадають під формат. Максим Сущук вважає, що не варто робити поганим творам зайвий PR. Але звучала також думка і про те, що цілком можна вказувати на недоліки у книжках. Що одному недолік — іншому може бути навпаки перевагою, і так книжка, яку ви другий раз не відкриватимете, зможе знайти свого читача.

Мені не хочеться бачити пости сповнені негативу, але цікаво почути про недоліки книжок, які зараз дуже популярні. До прикладу, та ж «Дівчина в потягу» — я проглянула відгуки і зрозуміла, що нічого не втрачу, якщо не прочитаю її цього року.

Відвідувачі на зустрічі блогерів у Книгарні Є

Організація

Дуже зручно, що місце проведення було поряд з метро. Кондиціонери в приміщенні працювали як слід, а коли стало зрозуміло, що треба ще трохи стільців, їх відразу принесли. Не було проблем зі звуком. Проте, я все ж склала кілька побажань по результатам заходу:

  • Необхідно щось вигадати з перемиканням презентації, інакше кожному спікеру доводиться щораз просити перемкнути на наступний слайд, і це забирає час. Бувають ноути з пультами і напевно їх можна окремо купити.
  • Потрібно менше слайдів – трошки забагато їх було :) Останнім слайдом можна робити великим шрифтом адресу блогу і він ще висітиме, поки завершуєш свою розповідь. А ще можна QR-код для блогу згенерувати (загугліть QR code generator).
  • Слід чітко регламентувати час — якщо кожен має 10 хвилин, то це повинно бути 10 хвилин. Десь згадувалось, що текст який ви у спокійній домашній обстановці можете видати за припустімо 10 хвилин, під час реальної доповіді відбере вдвічі більше часу.
  • Необхідно продумати як проходитиме частина «Питання-відповідь»: можливо дозволити блогерам задати питання аудиторії та одне одному, щоб не було заминки після оголошення сесії Q&A.

Ще раз дякую усім причетним ;)

Фото: «Книгарня “Є”», Artmisto та мої

Advertisements

2 thoughts on “Поради від книжкових блогерів

    1. Рада, що сподобалось ) Цього року вперше почала писати огляди на події, це досить цікавий досвід :)

      Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s