Blackout. Завтра буде запізно

Відгук на Black Out Марка Ельсберга

Поки надворі ще залишається хоч трохи снігу, розповім вам про зимовий, на мій смак, роман Марка Ельсберґа (Австрія).

«Blackout. Завтра буде запізно» — це історія про те, як одного дня по всій території ЄС зникає світло. Спершу здається, що проблему вдасться швидко вирішити, та й що тут такого — населення трохи посидить без електрики, а у лікарнях та на інших важливих об’єктах є аварійні генератори. Але:

По-перше, за відсутності електрики у таких масштабах виникає безліч мілких проблем, як от: перестає працювати мобільний зв’язок, скасовуються авіаперельоти, автомобілі не можна заправити, бо електрика потрібна для підйому бензину із зберігальних резервуварів тощо.

По-друге, з кожним днем без світла кількість проблем зростає: простоює виробництво, продукти на складах починають псуватися, у людей не залишається грошей (бо ж більшість тримає їх на рахунку в банках, а вони також не працюють), розвивається мародерство, а простій атомних електростанцій загрожує масштабною катастрофою.

Хто герої і поганці

Роман описує дії різних людей по всій Європі — звичайних громадян, працівників спецслужб, політиків. Хоча автор тримає у фокусі кількох головних персонажів — колишнього італійського хакера П’єро Мандзано, Франсуа Болар і американську журналістку Лоран Шенон, вони все ж відступають на задній план. Головною дійовою особою тут є люди як члени різних соціальних груп: звичайні громадяни, яким треба знайти щось поїсти та якось зігрітись, і привілейовані члени суспільства, які починають усвідомлювати, що статус у такій важкій ситуації їх вже не нагодує, не купить безпеки і не дасть тепла.

Black OutЗрозуміло, що знеструмлення такого масштабу було комусь вигідним, а тому боротьба з наслідками катастрофи супроводжується пошуком її винуватців. Проте лиходії тут не такі майстерні, як персонажі роману «Black Sunday» Томаса Харріса, що готували теракт під час «Супербоул». Те саме можна сказати і про героїв: хоча хакер Мандзано та журналістка Шенон ведуть власне розслідування, це теж далеко не такі цікаві персонажі як, скажімо, тандем Саландер-Блумквіст (трилогія «Мілленіум»).

Головне — деталі

Варто відзначити, що Марк Ельсберґ не пожалкував часу на те, щоб дізнатися, як:

  • працює система попередження про неполадки у центрах управління електрокомпаній;
  • відбувається взаємодія з лічильниками, що стоять у домівках по всьому ЄС;
  • діють працівники атомних та теплових електростанцій у випадку надзвичайних ситуацій;
  • мав би відбуватися запуск системи об’єднаних електромереж у випадку, якщо вони до цього усі були вимкнені.

Завдяки цим та інших деталям книжку цікаво читати, нехай формат роману-катастрофи нам і так підказує, що все буде лише гірше, а головні герої видаються не надто яскравими.

Black OutА ще, якби це був твір американського автора, то винуватцями знеструмлення в першу чергу ймовірно вважали б Росію та Китай, але автор — австрієць, тож підозра падає на США, проте швидко стає зрозумілим, що країнам слід об’єднатися і разом знайти того, хто спробував занурити світ у пітьму.

З німецької роман переклав Петро Таращук — я якось читала його чудовий переклад з французької, тож і тут проблем не було. У виданні трапилося кілька одруківок, а ще було незвично читати переклад слова Eltern як батько-матір — у нас все-таки зазвичай кажуть просто «батьки». Роман вийшов у авторизованій скороченій версії — здається саме в такому варіанті його переважно і видають.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s