Конспекти з Книжкового Арсеналу 2017: «Не Кінґом єдиним», з’їзд буктюберів, зустріч з Пйотром Ґочєком

Звіт з Книжкового Арсеналу 2017

У Книжкового Арсеналу 2017 була прекрасна фокус-тема: «Сміх. Страх. Сила». А ще лише лінивий не сфотографувався біля напису «До речі, життя чудове» (як на мене, варто про це пам’ятати). Як і минулого року, я щось законспектувала, тож клацайте посилання, щоб перейти до теми:

  1. Дискусія про сучасні українські «адреналінові жанри»
  2. Перший з’їзд українських буктюберів
  3. Майстер-клас Пйотра Ґочєка
  4. Відео з поїздки

Дискусія «Не Кінґом єдиним! Сучасні українські «адреналінові жанри»: трилер, детектив, горор»

Дискусія «Не Кінґом єдиним! Сучасні українські «адреналінові жанри»

У дискусії взяло участь четверо авторів, які працюють у «адреналінових жанрах»:

Олексанр Завара (химерне фентезі «Песиголовець») звернув увагу на те, що попит на трилери у нас є — Стівен Кінг та інші зарубіжні автори надзвичайно популярні. Але якщо зайти в книжкову крамницю і попросити дати український горор, то продавцю буде складно вам щось запропонувати. У той же час український фольклор — хороша основа для якісного українського горору.

Симор Гласенко (кримінальна драма «Нуар по-українськи») переконаний, що автори екстремальних жанрів у нас є, просто ми їх поки не знаємо, бо вони ще працюють над своїми творами (може це ви?). Все таки видати першу книжку — та ще пригода :)

Поліна Кулакова (трилер «Корсо») переконана, що і жахастики, і трилери можуть піднімати серйозні теми, хоча ці жанри часто отримують ярлики «несерйозної літератури», яку читають лише аби налякатися. Проте попит на неї є і це вже справа автора — вкласти в неї щось глибше.

Ірина Червінська (психоделічний хорор «Світи і лабіринти») зауважила, що нашим авторам не вистачає досвіду еклектики. Автором, у якого варто повчитися цьому авторка вважає Теда Чана (за його оповіданням було знято фільм «Прибуття»), який отримав більше нагород, ніж написав творів. Зокрема в оповіданні «Історія твого життя», яке лежало в основі сценарію «Прибуття», автор глибоко пропрацьовує не лише суто фантастичну складову (приліт прибульців), а й питання сприйняття нами навколишнього світу і проблему комунікації. Не важливо, ви пишете роман чи оповідання, головне — якість.

Олександр Завара також не радить прив’язуватися до жанрів — не варто ставити собі за мету написати 100% трилер чи горор. Усе найцікавіше відбувається на перетині жанрів.

Ще 3-4 роки тому такі романи як «Корсо», «Нуар по-українськи», «Песиголовець» або «Світи і лабіринти» не з’явилися б, але сьогодні майже усі вони вийшли до Книжкового Арсеналу. Тож «адреналінові жанри» будуть розвиватися.

Перший з’їзд українських буктюберів: кейси, лайфхаки, колаборації

Цей захід проходив й форматі дискусії між самими ютуберами та глядачами. Піднімалися питання довжини та формату відео, професійності оглядів, технічної сторони зйомки, негативного фідбеку від глядачів тощо.Перший з’їзд українських буктюберів

Для себе я зробила наступні висновки:

  1. Чи потрібно писати сценарій для книжкового відео, кожен вирішує для себе сам. Хтось робив це лише на старті, для когось це обов’язковий пункт у підготовці огляду. Але в будь-якому разі перед зйомкою потрібно накидати ключові тези.
  2. Техніка вирішує мало. Ви можете знімати у сонячні дні на телефон і писати звук на петличку за $2. Але з тією технікою, що у вас є потрібно бути на «ти». Відеоогляди не потребують складного монтажу, тож це те, чому просто вчишся у процесі підготовки відео.
  3. Довгі чи короткі відео — це не так важливо. У когось добре працюють 10-хвилинні ролики, хтось встигає розповісти усе за 3 хвилини.
  4. Новинки чи класика? Українські ютубери практично не знімають відео про класичні твори, тож це цікава незаповнена ніша. З іншого боку, для молодого каналу гарною стратегією буде знімати час від часу відео про гарячі новинки — вони допомагають знайти нових глядачів.

І наостанок — рецепт успішного книжкового огляду від Annikablog:

  1. Мати якусь емоцію щодо книжки.
  2. Розповісти трохи про сюжет.
  3. Поділитися цікавим фактом про книгу.
  4. Сказати, кому рекомендуєте цю книгу.
  5. Розповісти про особисті враження.

Перший з’їзд українських буктюберів

Повний запис заходу дивіться на каналі Color Life by Anna.

Щоб слідкувати за українськими буктюберами, долучайтеся до групи Буктюб українською на Facebook.

Майстер-клас Пйотра Ґочєка (Польща) «Соціальний вимір у науковій фантастиці: як знайти цікаву тему і розкрити її через фантастичну метафору»

Як знайти ідеї для творів? На думку Пйотра Ґочєка, дійсність — найкращий імпульс до написання творів. Той, хто ігнорує дійсність, не може бути хорошим письменником.

Навіть, коли письменник не працює, у його мозку відбувається обробка дійсності. Щось абсолютно буденне може у підсумку стати поштовхом до написання твору. Наприклад, у випадку Пйотра він періодично бачив у метро плакати з постаттю однієї і тієї ж людини. На плакатах також були надруковані певні коди, довжина яких співпадала із довжиною телефонного номеру. Задумавшись, а що могло б трапитися, якби хтось подзвонив за одним із цих номерів (чи відповіла б йому людина, зображена на плакаті?), письменник почав вигадувати історію «Хлопець з плакату».

Майстер-клас Пйотра Ґочєка

Отож, перший етап роботи автора — це поява ідеї, образів, ситуації, обрисів героя. І уже потім він думає «а звідки це взялося» (з яким героєм могла б трапитися така історія або яка історія могла б трапитися з таким героєм і т. д.).

Ідея не може бути героєм книжки, тож на другому етапі потрібно краще зрозуміти:

  • Хто буде героєм, звідки він прийшов, чому він такий
  • Що з ним трапиться
  • Як він зміниться в кінці твору

На цьому етапі слід також зрозуміти, який потенціал у тексту — це буде оповідання, повість чи роман.

Часом цей перехід від ідеї до тексту затягується — скажімо, ідеї деяких творів Стівен Кінг записав уже давно, а реалізував їх лише зараз. Крім того, деякі ідеї хороші як ідеї, але їм не вдається дати життя у тексті.

Якщо ви пишете соціальну фантастику, то слід шукати ті страхи і небезпеки, які лише посилюватимуться, тоді з часом ваш твір набуватиме популярності, як це сталося з романом «1984». Серед таких актуальних проблем письменник називає трансгуманізм.

Коли ми знаємо, хто герой і що з ним буде відбуватися, настає третій етап — кропітка робота. При чому по її завершенюю, після публікації вам вже хочеться думати про наступну книгу, але ж читачі хочуть говорити про те, що щойно вийшло — і тут автору доводиться йти на компроміс, бо не він платить за книжки :)

Поради для тих, хто починає писати:

Будьте терплячими — не залежно від того, що ви пишете, не потрібно поспішати, слід дати ідеям дозріти. І тоді ви уникнете долі тих письменників, які, щоно хтось загадає про їхні перші опубліковані твори вигукують: «Зараз я нізащо б такого не написав!»

Встановлюйте дедлайни. Перфекціонізм може завадити вам завершити те, що ви пишите. І тут рятують чіткі терміни — вони дозволяють зробити те, на що за звичайних умов пішло б значно більше часу.

Хапайте ідеї за чуба! Письменники зазвичай не пам’ятають, як виглядає кінцевий етап роботи над книгою, бо це такий собі транс, занурення під поверхню роману. Тож ніколи не відкладайте на завтра хороші ідеї, бо вранці вони від вас уже втечуть.

Коли ви не можете писати — редагуйте, коли не можете редагувати — записуйте думки, коли не думається — влаштуйте собі подорож, щоб набратися нових вражень і продовжити роботу.

Ніколи не закохуйтеся у те, що пишете, потрібно тримати дистанцію. Ви знаєте, чому закохалися у той чи інший шматок тексту, але читачам про це нічого не відомо, думайте в першу чергу про них. Читайте те, що написали вголос, безжально позбувайтеся зайвого.

Читайте. Але не в тому жанрі, у якому хотіли б писати, а у інших жанрах. Пйотр згадав, що у клубі фантастики старші колеги їм завжди радили: щоб тримати руку на пульсі, читайте мейнстрімну літературу, а не фантастику. А оскільки мова — робочий інструмент, то потрібно читати ще й хорошу поезію.

Стримуйте себе від того, щоб поділитися з читачем усім і відразу — це було б недоречно, які і зустрічі, що надто довго тривають.

Тези з заходу можна також переглянути у Юлії Рябчик.

Відео з поїздки

А які заходи відвідали ви?

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s